Вийшла в світ книга Марії Зарівної “Плин часу”

10 лютого 2020 року побачила світ книга Марії Зарівної “Плин часу”

Наше життя так подібне до вірша!

Його теж пишуть, але не ручкою чи олівцем, а доленосними подіями і вчинками. Сліди цієї писанини залишаються не на листку, а у зморшках на чолі, сивині волосся, зроблених руках.

У кожнісінької людини на цьому світі, що проживає вік-своя доля, так само, як у лірики. Для когось вона готує випробування на рідній землі, а комусь за границею, далеко від рідних. Буває так, що хочеться усе змінити, зробити по-іншому, через біль та серцеві рани, та немає змоги; все як у поетів, іноді, бажають щось переписати заново, але не мають натхнення.

Ідуть роки, час спливає… Хотілося б кожному, не важливо від статі, статусу, зловити його, затримати, щоб зробити все задумане, сказати, що так і не сказано, поспілкуватися з тим, на кого бракує навіть хвилини, відповісти на усі запитання, що тривожать ті, що вічні. Лише задумаймось, яка вартість часу? Ми платимо за нього щодня, кожну хвилину, годину, добу. Платимо своїм життям!

Він занадто дорогий, щоб витрачати його на падіння від людських тягарів, на те, аби підкорюватися життєвим проблемам, невдачам, на злобу і нікому непотрібні образи. Нам необхідно навчитися використовувати його з користю, любов’ю, милосердністю і добротою. Якнайбільше витрачати на ріднесеньких батьків допоки живі, приділяти увагу дітям, внукам поки близенько, собі, щоб жити у гармонії і обов’ язково не забувати про Бога, бо Він-найвірніший друг, який завжди допоможе, лише варто звернутись у молитві.

Важливо! В плині часу живе людина і у ньому найдорожча кожна хвилина. Пам’ ятаймо про це!

До книги увійшли такі публікації:

«Чужина», «Розлука між нами», «Я лечу в чужину», «Плаче серце з болю», «Роки наші манівцями», «Пропало», «Від Бога ти людина», «Життя збігає», «Життя в історію пішло», «Розквтнеш ти мій рідний краю», «Коли розплющить ранок очі», «Життя загадка», «Вона джерельце нові ідеї», «У далекій чужині», «Вересень на дворі», «Чи знаєте мамо?», «Звертаюся серцем», «За чашкою кави», «Будемо чекати», «Повертайтесь діточки з чужини», «Біжать стежини», «Перецвили наші квіти», «Із життя», «За день завтрашній», «Заплачуть цвітом мамині вишні», «Як тяжко залишитися одною», «Не покину», «Біжать літа», «Життя буденність», «Повертаюсь життям», «Поспішім на батьківський поріг», «Кричати хочу», «Поверни мені спокій у серце», «Не хоче жінка зморшки рахувати», «Молитва», «Заробітчанки», «Над селом закружляли лелеки», «Осіння днина», «Осінь на одинці», «Мої онуки», «Ніхто не знає», «А я тебе чекала», «Перемови», «Роки, роки», «Пригрій мене», «Попеліють з легка уже скроні», «Моє село», «Каштани восени весняно розцвіли», «Загадкове життя», «Небо насупило брови», «Біжить життя», «Новий день», «Осінь завітала», «На даху сиділи голуби у парі», «Жовтень», «Добігає осінь вже межі своєї», «Запалю я свічку», «Скорбота», «Хтось шукає», «Сиротіють села», «Чорно білі рядки», «Життя змінилося в житті», «Життя гортає», «Не нарікаймо», «Народе мій», «Досі чекаю», «Звичайна жінка», «Любім Україну», «Сини мої», «Сама навчилась», «Розкажіть мені діти», «Минає день», «Буває», «Самотність», «Як би знав», «Все приймаємо», «Життя дороги», «Що сниться матінці землі?», «Приниження в коралах», «Одягни мене доле в щось друге», «Життя минає», «Хочеться кричати», «Злітали дні», «Пригадую роки», «Ніщо не повертається назад», «Не сумуйте роки», «Вже листям облітає сад», «Вже вистарчає бід і того зла», «У плині часу живе людина», «Паростки любові», «У мами коси», «Не спинити часу», «Кожному заказано», «Во ім’я вічного життя», «Святиня села», «Так багато в житті ще не збулось», «Прекрасно ходити по росах», «Чому, доле?», «Як би могли життя ми повертати», «Бажання», «Пече», «Люблю свій рід», «Роздуми», «Минулої ночі», «Подаруй мені доле ти спокій», «Поспішила моя доля», «А життям роки збігають», «Залиште люди», «Життя спинилось», «Доброта», «Треба жити», «А небо чисте у горі», «Натомлені роки», «Вже зупинився вечір під вікном», «Марево ночі», «Досі стелить доля стежкою тривоги», «Ятриться в серці чужина», «Не суди мене доле вже досить», «Сьогоднішнє вчорашнім».

М’яка обкладинка, 120 стор.

ISBN 978-617-7744-87-9

Формат  60х84 1/16

Ум. друк. арк. 6,98